Огієнко Михайло Михайлович
Дата та місце народження: 11.06.1993, м. Чернігів.
Дата та місце загибелі: 01.07.2023, населений пункт Богоявленка Волноваського району Донецької області.
Підрозділ (звання, посада): Лейтенант, старший офіцер батареї 55-ї окремої артилерійської бригади «Запорізька Січ» (в/ч А1978).
Позивний: «Гризлі».
Обставини загибелі: Загинув під час виконання бойового завдання в населеному пункті Богоявленка Волноваського району Донецької області.
Нагороди:
- Відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України «Срібний хрест»;
- Указом Президента України від 23.08.2023 № 498/2023 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня (посмертно).
Життєпис:
Михайло народився 11 червня 1993 року у Чернігові. Навчався у ЧЗСШФМП № 12, з дитинства проявляючи яскраву індивідуальність та природні лідерські якості. Його щирість, організаторський талант та артистичність помічали всі — від вихователів дитсадка до вчителів і друзів. Ще у шкільні роки він вразив однокласників і педагогів, блискуче виконавши три ролі у виставі за твором Шекспіра в оригіналі. Михайло завжди був генератором ідей: вигадував конкурси, розваги та добрі розіграші для родини й друзів.
Він вирізнявся чуйністю, глибиною душі та щирим співчуттям до всього живого: дбав про птахів, тварин, допомагав друзям у скрутні хвилини. Мав аналітичний склад розуму, любив точні науки, із захопленням читав і легко опановував англійську мову. Профільну освіту здобув у ЧТУ, а згодом навчався в Національному аерокосмічному університеті ім. М. Є. Жуковського «Харківський авіаційний інститут». Активний, діяльний, сповнений життєвої енергії, він входив до числа найяскравіших представників української молоді. На другому курсі вступив до військової кафедри.
Працював за фахом, був помічником депутата, очолював молодіжну організацію «Батьківщина молода», де з новою силою проявилися його організаторські здібності. Саме тоді він започаткував «Арт-канікули» для дітей, даруючи їм радість і нові можливості.
Коли ворожа війна торкнулася рідної Чернігівщини, Михайло вже допомагав людям: вивозив мирних жителів із міста, привозив пальне й продукти. У серпні 2022 року він свідомо та виважено став на захист Батьківщини. Два місяці навчався у Національній академії Сухопутних військ, а згодом виконував бойові завдання у складі ОМАб «Запорізька Січ» на посаді старшого офіцера батареї. Служив на гаубицях «777», обороняючи Авдіївку, Мар’їнку та Вугледар.
Під час одного з масованих обстрілів, на запитання побратимів: «Чому Ви тут, Михайлович?» — він відповів: «Я чоловік. Я повинен бути тут, по-іншому не можна. За нами жінки й діти». Ці слова стали свідченням справжньої мужності й духу українського козацтва, що крізь століття підтверджує нашу стійкість і незламність.
За дев’ять місяців служби лейтенант Огієнко Михайло Михайлович проявив неабиякі розумові здібності, фізичну витривалість, здобув довіру та любов підлеглих, визнання командирів. 1 липня 2023 року він героїчно загинув під час виконання бойового завдання у селі Богоявленка Донецької області.
Вічна пам'ять Герою!