Кісельов Ігор Олександрович

Дата та місце народження:   07.06.1988, м. Одеса 

Дата та місце загибелі:  30 червня 2014, с.Крива Лука, Лиманського району Донецької області, 

Підрозділ (звання, посада):  майор (посмертно),  офіцер-співробітник військової частини А2245 (10-й окремий загін спецпризначення ГУР МОУ),  10-й окремий загін спецпризначення ГУР МОУ, м.Київ. 

Обставини загибелі:  30 червня 2014, під час виконання бойового завдання, потрапив у засідку біля села Крива Лука, Лиманського району, Донецької області, смертельно поранений снайпером у груди 

Нагороди: 

• Орден за мужність І ступеня (посмертно)

Життєпис:

Народився 1988 року в Одесі. Після закінчення спеціалізованої школи № 117 вирішив продовжити сімейні традиції, ставши військовим.

2005 вступив до Одеського інституту Сухопутних військ. Після розформування закладу переведений у Львівський інститут Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного, який закінчив 2009 року за спеціальністю «Бойове застосування та управління діями механізованих підрозділів».

Проходив службу на різних офіцерських посадах у ЗС України, зокрема, — командира взводу охорони в окремій бригаді охорони Генерального штабу ЗСУ, офіцера відділу та офіцера-співробітника військової частини А2245 (10-й окремий загін спецпризначення ГУР МОУ). Мешкав у місті Києві.

У зв'язку з російською збройною агресією проти України виконував спецзавдання на території проведення антитерористичної операції.

30 червня 2014, під час виконання бойового завдання, потрапив у засідку біля села Крива Лука Лиманського району Донецької області, смертельно поранений снайпером у груди.

Поховали Ігоря КІСЕЛЬОВА на Другому християнському цвинтарі міста Одеса.

«Ігор справжній патріот України, мав постійне бажання вчитися та удосконалювати свої вміння, регулярно тренувався, обожнював читати книги та зібрав вдома власну бібліотеку переважно з книг по оперативному мистецтву, розвідці, історії війн. Коли вчився Ігор, вдома вчилися усі, не маючи ще на той час військової освіти ми з його мамою Іриною вже вміли вимірювати азимут і навчилися визначати поправку напрямку. Своєю відданістю військовій справі, своїм прикладом викликав у мене бажання вступити до Української військово-медичної академії, на даний момент я військовий лікар, майор медичної служби, свої досягнення у військовій справі я завдячую моєму коханому чоловіку Ігорю Кісельову» – розповіла дружина загиблого Катерина.