Онікієнко Олег Олександрович

Дата та місце народження: 28.03.1970 року, м. Київ.

Дата та місце загибелі: 15.08.2014 року, область Донецька поблизу м. Дебальцеве.

Позивний: Карсар

Служба: старший солдат, снайпер розвідник. 11 батальйон територіальної оборони «Київська русь». 

Починав з майдану, а потім пішов добровільно захищати свою країну, був призваний 20 березня 2014 року на військову службу по мобілізації згідно Указу Президента України від 17.03.2014 №303/2014, проходив службу у на посаді снайпера розвідувального відділення розвідувального взводу військовій частині пп 2262.

• Орден «За мужність» ||| ступеня (посмертно)
• Почесна Подяка (ГО Київська міська спілка ветеранів АТО.

Життєпис:

Захоплювався кінологією та цікавився зброєю. Любив шити й перешивати одяг, із задоволенням працював руками, удосконалюючи речі та надаючи їм нового життя. Рідні та друзі згадують його як добру, щиру й чуйну людину, яка ніколи не відмовляла в допомозі. Він завжди був готовий підтримати тих, хто цього потребував, і залишався надійним другом, на якого можна було покластися.

Його доброта проявлялася не лише у словах, а й у вчинках. Коли його тітка Альона ще в дитинстві втратила маму, саме він наполіг, щоб дівчинка жила в їхній родині, а не потрапила до дитячого будинку. Вона виховувалася разом із ними до самого заміжжя. Цей вчинок став ще одним свідченням його великого серця, людяності та готовності допомагати близьким у найважчі моменти.