Філончук Євгеній В’ячеславович

Дата та місце народження: 18 серпня 1991, село Антонівка Ставищанського району Київської області.

Дата та місце загибелі: 19 травня 2024, місто Вовчанськ Харківської області.

Підрозділ (звання, посада): Департамет поліціїї особливого призначення ОШБ НПУ «Лють», штурмовий полк «Цунамі».

Позивний: «Філ».

Обставини загибелі: Загинув під час виконання бойового завдання в місті Вовчанськ Чугуївського району Харківської області внаслідок отриманих травм, несумісних із життям.

Нагороди:

Життєпис:

Євгеній народився та виріс у селі Антонівка Ставищанського району Київської області. Закінчив Антонівську загальноосвітню школу І–ІІ ступенів.

У 2011 році закінчив Таращанський агротехнічний коледж ім. Героя Радянського Союзу О. О. Шевченка за спеціальністю «Механізація сільського господарства».

З 2011 по 2012 рік проходив строкову службу у Збройних Силах України.

З березня 2013 року по жовтень 2014 року — міліціонер відділення № 2 взводу № 1 роти № 1 спеціального батальйону судової міліції «Грифон» Головного управління МВС України в місті Києві.

З жовтня 2014 року по листопад 2015 року — міліціонер відділення № 2 взводу № 2 оперативної роти № 4 полку міліції громадської безпеки особливого призначення Головного управління МВС України в місті Києві.

З листопада 2015 року по травень 2016 року — поліцейський полку поліції особливого призначення № 1 Головного управління Національної поліції у місті Києві.

З травня 2016 року по липень 2019 року — поліцейський взводу № 2 роти № 4 полку поліції особливого призначення № 1 Головного управління Національної поліції у місті Києві.

З липня 2019 року по березень 2024 року — поліцейський-водій взводу № 2 роти № 4 полку поліції особливого призначення № 1 Головного управління Національної поліції у місті Києві.

У 2023 році здобув диплом бакалавра у Приватному вищому навчальному закладі «Європейський університет» за спеціальністю «Право».

Євгеній був мужнім чоловіком, завжди готовим прийти на допомогу. Його часто називали «борцем за справедливість». Він був люблячим батьком двох донечок, турботливим чоловіком і відданим сином.

Із перших днів повномасштабного вторгнення, 24 лютого 2022 року, тримав оборону міста Києва. У 2023 році перебував у відрядженні в Оріхівському районі Запорізької області, де брав безпосередню участь у бойових діях.

Коли у лютому 2024 року розпочалося примусове переведення до штурмової бригади «Лють», він, не вагаючись, сказав: «Прийшов мій час, я маю захищати свою державу».

У місті Одеса пройшов тримісячне навчання за напрямом штурмового медика та отримав сертифікат за курсом ТССС (CLS) бойового рятувальника від Благодійної організації «Порятунок Валькірії».

15 березня 2024 року в місті Одеса під час ракетної атаки надавав допомогу постраждалим військовослужбовцям батальйону «Цунамі».

У травні 2024 року, коли розпочалися активні бойові дії у місті Вовчанськ Харківської області, підрозділ «Лють», полк «Цунамі» зайняв оборону та виконував штурмові завдання.

19 травня 2024 року під час першого штурму Євгеній гідно тримав оборону, вів штурмові дії, захищав своїх побратимів. Отримавши поранення, була організована евакуація. Під час спроби евакуації разом з іншими пораненими отримав травми, несумісні з життям.

До останнього подиху захищав Україну.

Вічна слава Герою!