Войтенко Олег Андрійович
Опубліковано 23 липня 2025 року о 11:30
Дата та місце народження: 11.03.1978 у м. Києві.
Дата та місце загибелі: 22.08.2014 біля нп Червоний Яр (Жовтневий район м. Луганська).
Позивний: Бабай
Служба: Молодший сержант, кулеметник 1 взводу стрілецької роти 12 батальйону
Життєпис:
Мешкав на проспекті Бажана у Дарницькому районі Києва. Строкову службу служив у Прилуках Чернігівської області у Військово-повітряних силах з червня 1996 по жовтень 1997 року. Займався укладкою парашутів. Отримав звання молодшого сержанта. До 9 класу вчився у київській школі №255. Потім – у ПТУ №16 на столяра-станочника. ПТУ закінчив 1996 року.
Після армії працював на Київському заводі ДСП фірма «Аверс», на Київському деревообробному комбінаті «L-Мастер» столяром-станочником. Перед війною працював на фірмі ДСП «Кронос-Україна» (Kronospan UA). Відрізнявся загостреним відчуттям справедливості. Був активним майданівцем. Дружина каже, що не одразу вповні поділяла порив Олега, але він заразив своїм насторєм близьких. Вів фототрансляції з Майдану на Фейсбук. Його знали за прізвиськами Дикий, Вредний. Але вредним він не був, а був добрим і самоіронічним. Можливо, задиристим.
Був вболівальником футбольного клубу «Динамо». Загинув, заступивши вночі на чергування в охороні танкової позиції від потрапляння практично під ноги танкового снаряду противника. Поранення отримав на самому початку обстрылу, так що не встиг укритися. Отримав важкі поранення в шию, легені, велику крововтрату. Ще півтори години тримався. Помер на операційному столі у шпиталі м. Щастя. Двоє танкістів 24 бригади тоді ж отримали поранення.
25 вересня 2015 року на фасаді школи №255, у якій навчався Олег, урочисто відкрито меморіальну дошку.
Пам'ятаємо!