Березніцький Руслан Аркадійович

Руслан народився та виріс у Києві, навчався в ліцеї № 240. З дитинства любив спорт. Був гравцем регбійного клубу «Егер», неодноразово брав участь у чемпіонатах України та міжнародних змаганнях. Усе своє цивільне життя присвятив спорту, тому професію тренера обрав невипадково. Для своїх вихованців він був не лише наставником, а й справжнім другом, який прагнув донести до майбутніх поколінь важливу істину. Його життєвим кредо, занотованим у блокноті, були слова: «Не женіться за ролями, які вже розібрали, будьте собою». 5 вересня 2025 року у ФОЦ «Голосієво», де працював Руслан, відбулося відкриття меморіальної дошки на його честь. Любив своє рідне місто та його історію, брав участь у благодійних акціях «Пробіг під каштанами»,легкоатлетичних марафонах "Україна - це моя країна" та інші.Також Руслан неодноразово був донором крові, підтверджуючи свою соціальну відповідальність. У лютому 2022 року — доброволець, учасник оборони Києва та звільнення Київщини. Згодом приєднався до лав ЗСУ та брав участь у запеклих боях на Покровському напрямку Донеччини. За словами побратимів, Руслан проявив себе як хоробрий та гідний воїн,надійний товариш.

Загинув під час виконання бойового завдання, рятуючи життя свого побратима.  Руслан любив життя, свою родину, був добрим, веселим, мужнім та професійним. Щиро вірив у незламність і перемогу України! Його особистий вислів назавжди закарбується у вічності: "ЗАРАЗ ПИШЕТЬСЯ НОВА ІСТОРІЯ КРАЇНИ, І Я — ЧАСТИНА ЦІЄЇ ІСТОРІЇ».

Вмотивований боєць, назавжди ваш «ОЛІМП».