Макеєв Олександр Сергійович

Дата та місце народження: 25.01.1978,  м.Київ.

Дата та місце загибелі: 10.07.2022, село Дементіївка на Харківщині.

Підрозділ (звання, посада): Лейтенант. Командир 2-го взводу 6-ї стрілецької роти, 241 ОБрТрО, в/ч А4081.

Позивний: «Конструктор»

Нагороди: орден «За мужність» III ступеня 5 травня 2023 року.

Життєпис:

У 2022 році Олександр доєднався до Територіальної оборони міста Києва, 242-го батальйону, а згодом, 23 квітня 2022 року, приєднався до військової частини А4081 у званні молодшого лейтенанта. Згодом був підвищений до звання лейтенанта та призначений командиром взводу.

Олександр закінчив Київський оптико-механічний технікум за спеціальністю «технік-конструктор оптико-електронних приладів». У 1997 році вступив до Київського технологічного інституту легкої промисловості (нині Київський Національний Університет Технологій та Дизайну), який закінчив у 2002 році за спеціальністю «технології, прилади і апарати опоряджувального виробництва». Довгий час працював інженером-конструктором оптико-волоконних приладів у «Самікс-Україна».

Олександр завжди був дуже активним та допитливим, цікавився історією, музикою, грав на гітарі та саксофоні, дуже любив природу та гори. У студентські роки займався історичною реконструкцією раннього середньовіччя Русі та Скандинавії. Згодом його захопив спорт: біг, ультратрейл, тріатлон, туристичні змагання, плавання.

Сашурік вмів слухати та дослухатися, завжди був готовий підтримати та прийти на допомогу. Підтримував спонтанні ідеї і завжди був готовий до подорожей та пригод. Любив розповідати різноманітні історії, каву та випічку. Для занять плаванням спокійно вставав о 5 ранку, що мені здається якоюсь суперсилою)) Своїм прикладом завжди мотивував мене та інших бути кращими, — згадує Оля, подруга, partner in crime.

«Людина з правильними людськими цінностями та любов’ю до України», — так згадує Олександра його племінниця Морія.

Дружина Інна згадує: «Саша не любив пасивного відпочинку і завжди знаходив цікаві заняття. Разом ми проїхали багато міст, зустріли безліч чудових світанків, пройшли незліченну кількість маршрутів і нам завжди було весело разом. Саша був моїм другом, моєю спорідненою душею, з ним я була щаслива!»