Чорноок Петро Віталійович

Дата та місце народження: 18.11.1975, місто Алма-Ата, Республіка Казахстан.

Дата та місце загибелі:  20.01.2024,  село Стельмахівка, Сатівськтй район, Луганської області.

Служба: Солдат, номер обслуги 3 відділення 2 оперативного призначення 6 роти (на бронетранспортерах) 2 батальону оперативного призначення. Національна гвардія України, бригада «Буревій», ВЧ3027.

Нагороди:

• орден «За мужність» ІІІ ступеня, посмертно;
• орден «Хрест героя», посмертно.

Життєпис:

Освіта - 1994-1995 Індустріально-педагогічний технікум, м.Рубіжне, Луганської області, електрослюсар підземний; 1995-1998 Рубіжанський індустріально-педагогічний технікум, майстер виробничого навчання, гірний технік-електромеханік.

Робота – 2005-2022 УП ТОВ «Віко-Україні», м. Кремінна, Луганської області, головний механік.

2022-2023 – ТОВ «Вентсервіс», м.Київ, механік.

Чесна, щира людина. Принциповий та справедливий. Завжди вимагав більшого, кращого, як від себе, так і від оточуючих його людей. Бути його другом вважалося за честь, бо Петро завжди був на стороні важливої для нього людини, завжди зрозуміє, вислухає, підтримає, за необхідності ніколи не відмовить в допомозі.

Найкращий в світі татко, коханий чоловік, люблячий син. І в одночас тиха, скромна, порядна та світла людина. В дитинстві мріяв стати пілотом, але за станом здоров’я не пройшов відбір. Був час, грав на бас-гітарі, мав свою невеличкий гурт, з якими виконували популярні хіти, особливо він любив грати композиції відомого гурту «Metallica». Вже в дорослому віці мав пристрасть до зброї – револьвери, гвинтівки. Та найбільше любив проводити час з родиною, в затишному маленькому колі.