Явнюк Олександр Дмитрович

"Мекс"

Дата та місце народження:   25.08.2001, місто Київ.

Дата та місце загибелі:   08.01.2025 населений пункт Кам’янське, Василівський район, Запорізька область.

Служба:   солдат,співробітник,військова частина А0515-Н Головного управління розвідки Міністерства оборони України.

Нагороди:  Відзнака Головнокомандувача Збройних Сил України  О. Сирського «За збереження життя» (наказ ГК ЗСУ від 17.12.2024 №1636),Заохочувальна відзнака Головного управління розвідки Міністерства оборони України - медаль «За бойові заслуги» (посмертно) (наказ начальника Головного управління розвідки Міністерства оборони України К.Буданова від 31.01.2025 №14),Медаль командира ТГ «Реванш» «Сміливець» ІІІ ступеню (посмертно) 

Особистість героя:

 Добровольцем став на захист народу України.  Пройшов випробування та у березні 2024 року, підписавши контракт, Олександр долучився до тактичної групи «Реванш» і став частиною сім’ї підрозділу спеціальних дій «Артан» Головного управління розвідки Міністерства оборони України, будучи водієм та  навігатором бойової логістики. Пройшов бої на Донецькому (Часів Яр), Харківському і Запорізькому напрямках. Був надійним плечем для побратимів, як кажуть,  в розвідку з таким другом можна йти.

     Його побратим назвав його «Мексиканцем», тому що він ремонтував американські машини, так і пішло – «Мекс». Згадує побратим «Марк»: «Мекс був уже доброю людиною. Він завжди уникав конфліктів, але не від страху, а через велику силу і сміливість. З початку своєї служби він показував високий рівень професіоналізму, честі та сміливості. Він був найкращим другом, найкращим побратимом і найкращим водієм.»

     Разом із своїми бойовими побратимами Олександр Явнюк неодноразово виконував складні бойові завдання,  навіть у тилу ворога, незважаючи на ризик, на поранення, розуміючи, що кожної миті, він може втратити найцінніше, що є у людини, це своє життя, але він був справжнім воїном і йшов тільки уперед, вірив у перемогу України. Його мужність, сила та самовідданість надихали.

     Під час виконання складного бойового завдання життєвий шлях справжнього воїна,  яким був Олександр, обірвався, перестало битися серце сина, онука,  справжнього  Героя України на Запорізькому напрямку поблизу населеного пункту Кам’янське. Він виїхав на евакуацію поранених і потрапив під удар ворожих дронів.