Аболмасов Андрій Вікторович
Дата та місце народження: 6 жовтня 1969, м. Київ.
Дата та місце загибелі: 17 серпня 2014, с. Хрящувате, Краснодонський район, Луганська область.
Підрозділ (звання, посада): Старший сержант, фельдшер медичного пункту 24-го окремого штурмового батальйону «Айдар» (в/ч 0624) Збройних Сил України.
Позивний: «Док».
Обставини загибелі: Загинув 17 серпня 2014 року у боях за визволення міста Луганськ, рятуючи поранених побратимів.
Нагороди:
- Указом Президента України від 29.09.2014 № 747/2014 за особисту мужність і героїзм, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
- Наказом Міністра оборони України № 386 від 09.06.2017 нагороджений нагрудним знаком «За військову доблесть» (посмертно).
Життєпис:
Аболмасов Андрій Вікторович народився 6 жовтня 1969 року в місті Києві, у родині військовослужбовця. За національністю — росіянин, за покликанням — захисник, який усе життя присвятив служінню людям.
Після закінчення середньої школи, у 1989 році здобув фах фельдшера у Київському медичному училищі №2 (нині — Київський медичний коледж імені П. І. Гаврося). Свій обов’язок перед Батьківщиною вперше виконував у лавах Військово-повітряних сил СРСР, проходячи строкову службу.
Мешкав у Дарницькому районі Києва, працював на станції швидкої медичної допомоги. Його професійність, чуйність і самовідданість стали прикладом для багатьох колег і пацієнтів.
Взимку 2013–2014 років, у найважчі дні Революції Гідності, він добровільно став до лав медичної служби Євромайдану. Рятував поранених, витягав людей з-під куль, допомагав там, де вже не було надії. Після пожежі у Будинку профспілок 19 лютого 2014 року вступив до 8-ї «афганської» сотні самооборони Майдану — не зволікав, коли потрібна була мужність і рішучість.
З початком російської агресії навесні 2014 року добровольцем приєднався до лав Збройних Сил України. Служив фельдшером медичного пункту 24-го батальйону територіальної оборони «Айдар» (в/ч польова пошта В0624). Бойові побратими знали його під позивним «Док» — він був тим, хто першим приходив на допомогу, не рахуючись з ризиком.
З травня 2014 року брав участь у бойових діях на сході України в зоні антитерористичної операції. 17 серпня 2014 року, під час мінометного обстрілу позицій українських військ біля селища Хрящувате Луганської області, старший сержант Аболмасов здійснив справжній подвиг — прикрив своїм тілом чотирьох побратимів, врятувавши їм життя ціною власного. Отримавши смертельні поранення, він помер під час евакуації в медичній машині батальйону «Айдар».
Похований на Лісовому кладовищі у Києві.
Пам’ять про нього — назавжди в серцях тих, кого він урятував, кого надихнув, з ким стояв пліч-о-пліч за свободу України.
Вічна слава Герою!