Малахов Олексій Сергійович
Дата та місце народження: 13.03.2002, м. Київ.
Дата та місце загибелі: 09.03.2025, с. Миропілля Сумського району Сумської області.
Підрозділ (звання, посада): Солдат, зовнішній пілот (оператор) відділення безпілотних авіаційних комплексів взводу ударних безпілотних авіаційних комплексів (в/ч А2582).
Позивний: «Конь».
Обставини загибелі: Загинув під час ворожого артилерійського обстрілу поблизу населеного пункту Миропілля Сумської області.
Нагороди:
- Заохочувальна відзнака «Хрест Десантно-штурмових військ»;
- Відзнака «За службу державі»;
- Нагрудний знак «Ветеран війни»;
- Указом Президента України від 20.05.2025 № 310/2025 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно).
Життєпис:
З дитинства був активним, щирим, відкритим юнаком, захоплювався спортом: займався тхеквондо, грав у футбол та волейбол. Особливо любив коней та кінний спорт, неодноразово здобував призові місця на змаганнях.
З початком повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року, маючи лише 19 років, Олексій добровільно вступив до лав Територіальної оборони — 241 бригади, 242 окремого батальйону, аби боронити рідне місто Київ та Україну. Згодом мужньо воював на Харківщині: у селах Уди, Вишняки, Дементіївка.
15 жовтня 2023 року він добровільно вступив до лав Збройних Сил України, служив у 82-й окремій десантно-штурмовій бригаді, у спецпідрозділі «Фахівці». Брав участь у бойових діях на найгарячіших напрямках — Харківська (Вовчанськ), Запорізька (Оріхове), Сумська області, а також на території Курської області.
Побратими згадують Олексія як надзвичайно відповідального, сміливого та доброзичливого бійця, який ніколи не відмовлявся від бойових завдань, не шукав слави, а лише виконував свій обов’язок — захищав Україну, її суверенітет і майбутнє. Завжди казав: «Хто як не ми…».
Вічна пам'ять Герою!