Каплунов Дмитро Віталійович

Дата та місце народження: 4 грудня 1980, м. Алма-Ата, Республіка Казахстан.

Дата та місце загибелі: 1 грудня 2019, поблизу села Староласпа Донецької області.  

Підрозділ (звання, посада): Полковник (посмертно) Служби безпеки України, командир групи відділу Центру спеціальних операцій «А».

Позивний: «Добер».

Обставини загибелі: Загинув під час виконання бойового завдання з ведення розвідки та спостереження в «сірій зоні» на території Донецької області.

Нагороди:

• Медаль «Захиснику Вітчизни»;
• Відзнака Президента України «За участь в антитерористичній операції»;
• Указом Президента України від 12.10.2017 № 319/2017 за вагомий особистий внесок у зміцнення обороноздатності Української держави, мужність, самовідданість і високий професіоналізм, виявлені під час бойових дій, зразкове виконання службових обов’язків, нагороджений орденом «За мужність» ІІІ ступеня;
• Указом Президента України від 03.12.2019 № 877/2019 за героїзм і особисту мужність, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане служіння Українському народові, присвоїно звання Герой України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

Життєпис:

Дмитро народився в Алма-Аті, згодом разом із родиною переїхав до України. У 2002 році закінчив Національну академію Державної прикордонної служби України імені Б. Хмельницького. Службу розпочав у Кінологічному навчальному центрі ДПСУ у Львівській області на посаді заступника командира роти.

У 2004 році, пройшовши жорсткий відбір, приєднався до елітного підрозділу – Центру спеціальних операцій «А» СБУ. Спочатку працював кінологом, а згодом став снайпером. Його професіоналізм і майстерність високо цінували як в Україні, так і за її межами. Дмитро був учасником міжнародних змагань серед військових снайперів та неодноразово здобував призові місця у складі української команди.

З початком російсько-української війни у 2014 році Каплунов брав участь у найскладніших бойових завданнях: протидіяв ворожим диверсійним групам, запобігав терактам, захищав мирне населення. Пройшов 15 бойових ротацій, зокрема під Мар’їнкою, де був поранений.

Дмитро не лише володів влучним оком снайпера, але й був підготовленим тактичним медиком. Він пройшов навчання за стандартами НАТО, стажувався в Київській лікарні швидкої допомоги й урятував не одне життя своїх побратимів.

1 грудня 2019 року, під час виконання бойового завдання у так званій «сірій зоні» поблизу села Староласпа на Донеччині, Дмитро разом із бойовим товаришем Денисом Волочаєвим отримали смертельні поранення. Його тіло майже тиждень залишалося на тимчасово окупованій території, поки Україна не змогла повернути Героя додому. Похований 9 грудня на Совському кладовищі у Києві.

Дмитро був відважним воїном і справжнім патріотом. Його побратими згадують його як тиху, усміхнену людину з сильним характером, яка завжди йшла першою туди, де найбільша небезпека. Позивний «Добер» став символом його мужності та сили.

Указом Президента України № 877/2019 від 03.12.2019 йому присвоєно звання Героя України з удостоєнням ордена «Золота Зірка» (посмертно).

На його честь відкрито меморіальні дошки у Великих Мостах та Харкові, щороку проводяться турніри пам’яті. У 2022 році одному з курсів Національної академії СБУ присвоєно ім’я Дмитра Каплунова.

Його життя та подвиг назавжди залишаться прикладом незламності, професіоналізму та любові до України.

Вічна пам'ять Герою!