Коваль Андрій Любомирович

Дата та місце народження:  26 травня 1978 року,  м. Бурштин Івано-Франківської області.

Дата та місце загибелі: 12 березня 2023 року, Веселе Донецької області.

Служба: солдат, гранатометник, 2014 - 30-й механізована бригада, 2022- окрема президентська бригада ім. Богдана Хмельницького.

Нагороди: орден «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно)

Життєпис:

Коваль Андрій Любомирович народився 26 травня 1978 року в місті Бурштин Івано-Франківської області. З 1981 року проживав в м. Ладижин Вінницької області. Навчався в загальноосвітній школі №3 м. Ладижина. Після її закінчення працював на заводі з виробництва ферментних препаратів.

Був призваний на строкову військову службу, яку проходив у м. Львів. Після служби понад 15 років пропрацював на підприємстві “Сад Грязнова” у м. Ладижин.

З 2014 року вступив до лав ЗСУ, служив в 30-й механізованій бригаді. Андрій відстоював незалежність нашої Батьківщини та боронив кордони спочатку в Луганській області, а потім в Авдіївці Донецької області.

Після служби разом з родиною переїхав до Києва. З початку повномасштабного вторгнення знов приєднався до ЗСУ, служив гранатометником в окремій президентській бригаді ім. Богдана Хмельницького.

Навчався військовій справі в Польщі, а після навчання захищав Україну в Донецькій області поблизу Соледару.

Свій останній бій Андрій героїчно зустрів 12 березня 2023 року, потрапивши під мінометно-артилерійський обстріл в районі населеного пункту Веселе Донецької області.

Андрій був дуже працьовитим, добрим, веселим. До цих пір його начальниця, де він пропрацював 15 років, коли зустрічає мене плаче за ним, і каже що таких людей як Андрій більше немає. Він нікому ніколи не відмовляв в допомозі. Дуже любив Україну і коли почалась війна, не роздумуючи пішов на захист своєї країни. І коли дзвонив, завжди казав в мене нормально, головне, щоб у вас було все добре. Побратими його поважали, знали що на нього можна покластись. Коли загинув, командир мені подзвонив і сказав, що мені найважче говорити вам за Андрія, бо він був дуже хорошою людиною, нажаль, гинуть найкращі.