Киричук Максим Юрійович

Дата та місце народження: 23 березня 1989, смт Борова Ізюмського району Харківської області.

Дата та місце загибелі: 22 травня 2022, село Пилипчатине Соледарської міської громади Бахмутського району Донецької області.

Підрозділ (звання, посада):  Майор, командир 13-го окремого мотопіхотного батальйону (в/ч А4427) 58-ї окремої мотопіхотної бригади.

Позивний: «Кобра».

Обставини загибелі: Загинув у запеклому протистоянні з ворогом, захищаючи Батьківщину на Бахмутському напрямку, внаслідок бою у населеному пункті Пилипчатине Донецької області.

Нагороди:

• Указом Президента України від 05.04.2022 № 215/2022 за особисту мужність і самовіддані дії, виявлені у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, вірність військовій присязі, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІІ ступеня;
• Указом Президента України від 07.03.2024 № 147/2024 за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов’язку, нагороджений орденом Богдана Хмельницького ІІ ступеня (посмертно).

Життєпис:

Максим Юрійович Киричук народився 23 березня 1989 року в смт Борова Харківської області. Після здобуття середньої освіти та проходження строкової військової служби, він вступив до Львівського інституту Сухопутних військ імені гетьмана Петра Сагайдачного Національного університету «Львівська політехніка», який у вересні 2009 року набув статусу Академії Сухопутних військ.

Під час навчання в академії Максим одружився. У 2011 році в молодої родини народилася донечка Кароліна.

Із початком збройної агресії росії проти України у 2014 році Максим Киричук без вагань став на захист рідної землі. Пройшов чимало гарячих точок фронту: Дебальцеве, Авдіївку, Слов’янськ. У 2016 році був призначений командиром мінометної батареї одного з батальйонів, а вже у 2017 році обійняв посаду заступника командира батальйону з озброєння.

У березні 2021 року був призначений командиром 13-го окремого мотопіхотного батальйону, що базувався в смт Вороніж Сумської області.

З початком повномасштабного вторгнення рф у лютому 2022 року командир батальйону Максим Киричук разом зі своїми підлеглими перебував на найскладніших ділянках фронту: під Глуховом, Кролевцем, згодом — біля Батурина та Ніжина. Захищав Чернігів і Київ.

З травня 2022 року військовослужбовці 13-го окремого мотопіхотного батальйону вели запеклі бої з противником під Слов’янськом і Бахмутом.

22 травня 2022 року, виконуючи бойове завдання, Максим Киричук героїчно загинув у населеному пункті Пилипчатине на Донеччині. Його поховали з військовими почестями 25 травня 2022 року у місті Шостка Сумської області.

Під час служби на сході України Максим зустрів своє справжнє кохання. У щасливій молодій родині згодом народився син Кирило.

Максим Киричук був людиною з відкритим серцем і багатим внутрішнім світом. Любив спорт — захоплювався футболом і бігом, полюбляв риболовлю. Вмів смачно готувати, мав безліч «фірмових» рецептів. Часто самотужки варив борщ для побратимів — простий, щедрий, з любов’ю.

У хвилини спокою Максим мріяв про мирне життя: хотів збудувати просторий, затишний дім, запросити в нього рідних і друзів. Мріяв здійснити «всеукраїнську подорож» — відвідати кожного, кого любив, кого чекав.

Його життя обірвалося надто рано, але пам'ять про Максима Киричука — мужнього воїна, вірного побратима, люблячого чоловіка, тата й сина — житиме в серцях тих, хто знав його, кого він захищав, заради кого він віддав своє життя.

Вічна слава Герою!