Гаращенко Мирослав Вікторович

Дата та місце народження: 24.01.1981, м. Київ.

Дата та місце загибелі: 11.09.2023, селище Роботине, Запорізька область.

Позивний: Мирон

Служба: Лейтенант, командир зенітно-ракетного взводу 65 окремої механізованої бригади. На початку повномасштабного вторгнення 2022 року став добровольцем до лав Збройних Сил України.

Нагороджений медаллю Захиснику Вітчизни, медаллю Честь , Слава, Держава. (Посмертно)

Життєпис: 

Захоплювався автомобілями та програмуванням. У житті був доброю, чуйною людиною, завжди готовою прийти на допомогу. Мужній, сміливий, справедливий і порядний. Зі слів побратимів — це був чудовий командир, який беріг своїх людей, мав честь і гідність, щиро любив Україну та до останнього залишався вірним своїй державі й побратимам. «Життя поставлене на паузу…
Мій біль, мій жаль, розірвана душа — пішов від мене Воїн-Світла кудись далеко в небеса.

Як жити далі, мій рідненький?
Почуй мене… скажи мені, прошу тебе, мій Воїн-Світла, зустрінь мене хоча б уві сні…

Згадаю дні, де ми щасливі, і наше щастя біля нас, з характером таким, як в тата, і носик золотий — це ж все про нас…

Моя любов, мій Воїн-Світла, в моєму серці назавжди. Як жить без тебе, Воїн-Світла, на цій землі тепер мені?..

Без цих очей, які дивились в душу, без рук твоїх, що обіймали мов крильми…
Мій мужній Воїн, Воїн-Світла, зустрінь мене хоча б уві сні.

Люблю тебеНазавжди поруч, назавжди в серці й пам’яті моїй. Моя душа, мій Воїн-Світла, хвала тобі, низький уклін

Світла та вічна пам’ять моєму Герою»

— Людмила Гаращенко, дружина.