Пилипенко Павло Миколайович

Позивний -  БРЮС 

Дата та місце народження:  29.10.1968,  м. Київ.

Дата та місце загибелі:  25.07.2025,  с. Чернацьке Шосткинського району Сумської обл. 

Служба:  Старший сержант,  Майстер екіпажу безпілотного літального апарата;  Був бійцем 204 та 251 батальйонів 241 бригади ТрО ЗСУ. Також проходив службу у батальйоні безпілотних ударних комплексів Nemesis, а з квітня 2025 року — у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів «СЕРАФИМИ» 104 бригади ТрО ЗСУ «Горинь».  З 24 лютого 2022 року доброволець 204 батальйону 241 бригади ТрО ЗСУ. 

Нагороди: 

- відзнакою командувача Сухопутних військ ЗСУ "За звитягу" (наказ №167 від 02.04.2023); 

- медаллю "За оборону рідної держави" (наказ № 128 від 01.03.2023); - відзнакою Міністра оборони України "За поранення "(наказ №42 від 11.01.2024); 

- відзнакою Головнокомандувача Збройних Сил України «За сумлінну службу» ( наказ № 1021 від 14.07.2024 ). 

- Орденом «За мужність» ІІІ ступеня (посмертно) ( Указ Президента № 478/2026 від 03.06.2026 р.) 

Особистість героя:  

Пилипенко Павло став на захист рідної держави добровольцем 24 лютого 2022 року. Був бійцем 204 та 251 батальйонів 241 бригади ТрО ЗСУ. Також проходив службу у батальйоні безпілотних ударних комплексів Nemesis, а з квітня 2025 року — у роті ударних безпілотних авіаційних комплексів «СЕРАФИМИ» 104 бригади ТрО ЗСУ «Горинь». Військове звання — старший сержант. За час служби у 2022-2023 роках брав участь у бойових діях на Бахмутському напрямку, де отримав поранення. У 2024 році проходив службу на Харківщині та Донеччині. Загинув 25 липня 2025 року на Сумському напрямку біля с. Чернацьке Шосткинського району під час виконання бойового завдання, врятувавши життя побратима. Був дуже відповідальною людиною, завжди дбав про тих, хто поряд. Для багатьох хлопців став другим батьком, до якого зверталися за порадою. Підтримував побратимів і словом, і ділом. Вічний спокій знайшов на Алеї Героїв Лісового кладовища м. Києва.