Гончаренко Олексій Сергійович

Дата та місце народження: 23.06.1989 р., м.Київ.

Дата та місце загибелі: 18.01.2023 населеному пункті Білогорівка, Луганської області.

Позивний: Вікінг.

Служба: Солдат, в/ч А4165.

Нагороди: Нагороджено ордером посмертно «За мужність» 

Життєпис:

До служби він здобув вищу освіту за спеціальністю «Логіст» та працював водієм-експедитором у ТОВ «ЗІП АВТО».

У юності захоплювався бойовими мистецтвами, які навчили його бути сильним не лише тілом, а й духом. Цю силу він проніс через усе своє життя. Спорт був його невід'ємною частиною — він постійно тренувався, працював над собою і власним прикладом показував, що наполегливість і дисципліна здатні долати будь-які труднощі. Він мав особливий дар дарувати людям радість. Однією з його найбільших пристрастей була кулінарія. Особливо любив готувати солодощі, вкладаючи в них не лише майстерність, а й частинку своєї душі. Його десерти збирали за столом рідних і друзів, наповнюючи дім теплом, затишком і щирими усмішками. Любив природу та займався озелененням. Там, де були його руки й турбота, розквітала краса. Він умів бачити життя в найменших деталях і створювати гармонію навколо себе.

У житті він був людиною, яка наповнювала все навколо світлом, добром і радістю. Умів щиро любити людей, завжди знаходив час вислухати, підтримати та допомогти мудрою порадою. Його добре серце, щирість і чуйність назавжди залишаться в пам'яті всіх, хто мав щастя знати його. Але найбільше рідні та друзі пам'ятатимуть його життєрадісність. Він був душею компанії, любив танцювати, жартувати та дарувати людям гарний настрій. Його сміх був щирим, а усмішка — такою, що зігрівала серця. Поруч із ним завжди було легко, спокійно і радісно.