До 100 – річчя Національної академії наук України
Цьогоріч Національна академія наук України святкує столітній ювілей. Саме 100 років тому, на підставі закону, ухваленого 14 листопада 1918 р. Радою Міністрів Української Держави та затвердженого гетьманом України П. Скоропадським, 27 листопада 1918 р. було засновано Українську академію наук у м. Києві (УАН). Тоді ж були затверджені статут і штати УАН. Згідно зі статутом УАН визначалася «найвищою науковою державною установою на Вкраїні, що перебуває в безпосередньому віданню верховної власті». Академія постала як самоврядна установа, до складу якої входили 15 інститутів, 14 постійних комісій, 6 музеїв, 2 кабінети, 2 лабораторії, Ботанічний та Акліматизаційний сади, Астрономічна обсерваторія, Біологічна станція, бібліотека, друкарня та архів. За статутом в Академії мали діяти три відділи: історико-філологічний (І), фізико-математичний (ІІ) та соціальних наук (ІІІ). Перше установче, спільне зібрання Академії, що відбулося 27 листопада у приміщенні Наукового товариства у Києві, обрало Президентом УАН В.І. Вернадського. Неодмінним секретарем Академії було обрано А.Ю. Кримського. Цього ж дня відбулися засідання ІІ та ІІІ Відділів УАН. Головою ІІ Відділу обрали М.Ф. Кащенка, ІІІ – М.І. Туган-Барановського. Невдовзі відбулося перше засідання І Відділу, на ньому головою обрали Д.І. Багалія. Створення Української Академії Наук, безумовно, стало винятково важливою події в історії української науки. Понад 60 наукових напрямів мали розробляти 72 дійсних члена Академії (22 – по І Відділу, 30 – по ІІ і 20 – по ІІІ).
Після окупації України більшовиками у 1921 р., нова влада підтвердила заснування УАН. 21 червня 1921 р. Рада народних комісарів УРСР ухвалила «Положення про Всеукраїнську Академію наук», відповідно до якого Академія визнавалася головною науковою установою республіки. Всеукраїнська Академія Наук (ВУАН) поділялася на три Відділи. У 1936 р. ВУАН перейменували в Академію наук УРСР. Після здобуття Україною Незалежності, розпочався новий етап в історії Академії (з 1994 р. Національної академії наук України), яка, однак, зберігає історичну тяглість і нерозривний зв’язок із заснованою сто років тому найвищою науковою академічною установою України.
За століття свого існування Академія наук і її науковці демонстрували якісні наукові роботи, багато з яких мали світове значення і визнання. Основна тенденція на збільшення представництва технічних і природничих наук і зменшення впливу гуманітарних дисциплін призвела до значного прогресу в матеріалознавчих та технічних науках, але зумовила відставання у історично-соціальній сфері. НАН України й нині є найвищою науковою академічною установою України. Вона налічує 168 наукових інститутів та установ, де працює понад 40 тисяч співробітників, з них понад 10 тисяч докторів і кандидатів наук. У складі Академії 478 академіків і членів-кореспондентів.
В травні 2017 року Президент України Петро Порошенко підписав Указ «Про відзначення 100-річчя Національної академії наук України» у 2018 році. Документом затверджено низку заходів із підготовки та відзначення на загальнодержавному рівні 100-річчя вищої державної наукової організації країни. Такі заходи покликані підкреслити важливість провадження наукової діяльності для держави і суспільства, подальшого розвитку вітчизняної економіки на інноваційних засадах, а також дозволять засвідчити повагу до самовідданої праці багатьох поколінь українських вчених.