7 квітня - Всесвітній день здоров’я
Девіз: «Депресія. Давай поговоримо»
З нагоди Всесвітнього дня здоров’я Департамент охорони здоров’я з 03 по 12 квітня 2017 року організує у закладах охорони здоров’я Дні відкритих дверей (додаток). Буде організовано вимірювання артеріального тиску, внутрішньоочного тиску всім бажаючим, визначення рівню глюкози та холестерину в крові, індексу маси тіла, консультування населення з питань профілактики захворювань, залучення до здорового способу життя
Психічне здоров’я є найважливішим компонентом загального благополуччя, нормальної життєдіяльності і стійкості до потрясінь як окремих людей, так і цілих країн.
Темою проведення Всесвітнього дня здоров’я у 2017 році буде депресія. Мета кампанії полягає у тому, щоб якнайбільше людей з депресією звернулись по медичну допомогу і отримали її. Цільовими групами цьогорічної кампанії обрані категорії населення, яких проблема торкається в найбільшій мірі: молодь у віці 15-24 роки, жінки дітородного віку (особливо молоді матері), а також люди похилого віку (старші за 60 років).
В усьому світі негативні стереотипи, пов’язані з психічними розладами як і раніше, заважають людям звертатись по допомогу. Обговорення проблеми депресії з членом сім’ї, другом або професійним медпрацівником, а в більшому масштабі – на робочому місті, в школі, у засобах масової інформації, соціальних мережах – все це може подолати негативні стереотипи і підштовхнути нарешті людей до пошуку підтримки і спеціалізованої медичної допомоги.
Протягом життя 10-15% людей можуть хворіти на депресію або відчувати прояви депресивного синдрому. Це захворювання обумовлено порушенням хімічного балансу мозку, супроводжується психічними стражданнями і потребує серйозного лікування. Надзвичайні гуманітарні події і конфлікти загострюють потреби людей як у лікуванні, так і у профілактиці психічних розладів. Результати дослідження, проведеного під керівництвом ВООЗ і опублікованого в журналі «TheLancetPsychiatry» свідчать, що кожен долар США, інвестований в розширення масштабів лікування депресії і тривожних розладів, перетворюється на 4 долари США у вигляді покращеного здоров’я і здатності працювати.
Розвиток депресивного синдрому найбільш вірогідний після впливу стресових факторів, але може розвитися і без такого впливу. Найбільш характерні прояви депресії – пригнічений настрій, роздратованість; почуття тривоги, провини і/або безпорадності; неможливість сконцентруватись чи прийняти рішення; погіршення апетиту та зміна ваги; втрата інтересу до свого зовнішнього вигляду, улюблених занять; труднощі, пов’язані з пам’яттю та сном; почуття хронічної втоми; головний біль або біль в спині, нездатність виконувати постійні обов’язки принаймні протягом двох тижнів. Найбільш важкими проявами деяких типів хвороби є порушення мислення навіть до його дезорганізації, інвалідність, спричинена психічним розладом, а також скоєння самогубств. Депресія в більшості випадків виліковна завдяки покращенню методів діагностики і лікування з використанням психотерапії та сучасних ліків.
Серед пацієнтів, які знаходяться під наглядом загальної медичної служби України, 20-30% страждають на ті чи інші депресивні розлади, і коло їх постійно розширюється у зв’язку з соціальними кризовими ситуаціями. Хронічні хвороби, клінічні симптоми алкоголізму можуть супроводжуватись депресією. За даними статистики, у двох випадках з трьох широко розповсюджені серед населення порушення сну обумовлені психічними проблемами. Але на практиці більша частина таких пацієнтів звертаються до лікарів загальної медичної служби, невелика частка - до неврологів і тільки одиниці – до психіатрів. Але своєчасне розпізнавання і адекватне лікування порушень сну є вкрай важливими для подолання депресії, одужання від хронічних хвороб, адже якість сну – один з найважливіших компонентів якості життя.
В Україні провідним спеціалістом з питань лікування психічних розладів є головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я з питань психіатрії, головний лікар Київської міської психоневрологічної лікарні № 1, доктор медичних наук, професор Мішиєв В’ячеслав Данилович. Його монографія «Сучасні депресивні розлади», численні публікації в міжнародних наукових виданнях слугують керівництвом для вітчизняних лікарів у лікуванні та реабілітації хворих, використанні стандартів терапії з врахуванням клінічних особливостей різних типів депресій. Велика увага приділяється організації медичної допомоги з найбільш раннім виявленням депресивних розладів у первинній медико-санітарній ланці з наданням своєчасної і адекватної спеціалізованої допомоги цій групі хворих, включення в комплекс психотерапевтичних заходів сімейної психотерапії для ефективного відновлення соціального функціонування особистості. З перших моментів захворювання хворий на депресію потребує активної психологічної підтримки з боку оточення: медичного персоналу, рідних, членів сім’ї. Допомога необхідна не тільки хворим. Розвиток психічного розладу у одного з членів сім’ї порушує складні сімейні задачі: підтримку взаємовідносин, виховання дітей, виконання певних правил, забезпечення матеріального благополуччя. У родичів хворих на депресію може виникати тривожність, ворожнеча по відношенню до навколишнього світу, тілесна дисфункція зі скаргами переважно на порушення серцево-судинної діяльності. Тому родичам хворих необхідна сімейна психотерапія. Без цього порочне коло взаємовпливів може закінчитись сімейними драмами і психічними розладами у раніше здорових членів родини.
Сучасні наукові дослідження зосереджують увагу на проблемі забезпечення організму вагітних жінок та дітей мікронутрієнтами, які мають виражений вплив на функції центральної нервової системи. Адекватне їх споживання залишається актуальним не тільки в Україні. Це стосується дефіцитності раціонів по багатьом вітамінам (фолієва кислота, піридоксин - вітамін В6, кальциферол - вітамін Д) та мінеральним речовинам (кальций, магний, залізо, цинк, йод). Розвиток і психічне здоров’я дітей у прямому сенсі кодуються харчуванням майбутніх матерів. В той же час профілактика післяродової депресії у жінок, порушень з боку емоційної та поведінкової сфери потребують доповнень до режиму харчування, змін кількісних та якісних параметрів раціону. Корекція харчування дітей і підлітків, включення в режим дня фізичної активності в змозі покращити поведінку, настрій та здатність до навчання. Важливо пам’ятати, що вищі рівні вітаміну Д у крові істотно знижують ризики розвитку цукрового діабету 2 типу.
На базі поліклінічних закладів міста Києва створено кабінети медико-психологічної допомоги бійцям АТО. Такі кабінети входять в структуру Центру Психотерапії та Медичної психології Київської міської психоневрологічної лікарні № 2, вул. Миропільська 8, тел. 543-90-46. Спеціалісти кабінетів за адресами: вул. Попудренка 13, Шептицького 5, Вербицького 5, Закревського 81/1, Йорданська 26, Підвисоцького 13, Єреванська, 6 проводять діагностику, надають психологічну та психотерапевтичну допомогу тим, хто повернувся із зони АТО, членам їх родин та вимушеним переселенцям. Допомога надається безкоштовно.
За підтримки столичної влади діє програма соціально-психологічної допомоги особам/родинам, яких торкнулась проблема АТО. Спеціалісти районних центрів соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді надають правові, психологічні, соціальні послуги, консультують з питань прав військовозобов’язаних, під час мобілізації та пільг учасників АТО, отримання соціальних виплат, санаторного оздоровлення, сприяння у соціальній адаптації до мирного життя. Адреси районних центрів; вул. Бубнова, 5, Харківське шосе, 57, Сабурова, 8, бульвар Перова, 56, Йорданська, 7г, пров. Філатова, 3/1, Мостицька, 20, Л.Курбаса, 18г, Кривоноса, 21, Саратовська, 20.
Допомогу психолога, психіатра можна отримати за телефонами довіри Міського центру психолого-психіатричної допомоги при станах душевної кризи: 456-17-25, 456-17-02.
За інформацією Київського міського центру здоров’я