26 квітня – Міжнародний день памʼяті про Чорнобильську катастрофу
26 квітня – 39 років від аварії на Чорнобильській атомній електростанції.
Скоро чотири десятиліття, як роковини Чорнобиля слугують свідченням і нагадуванням, чим насправді була радянська дійсність та яку ціну заплатили країни й народи, що вимушено стали її частиною. А з ними – і Європа.
Чорнобиль показує, які наслідки можуть бути, коли:
- влада надає більшого значення прописаним на папері планам і бюрократичним процедурам, «підганяючи» показники під очікування, ніж реальності,
- державні структури наскрізь пронизані брехнею і пристосуванством,
- немає відкритості й довіри у стосунках між владою і суспільством,
- у пріоритеті не людина, її життя і здоровʼя, а міфічні показники чи «імідж держави».
Процес осмислення того, що відбулося в Чорнобилі у 1986-му, триває. Ці памʼять і розуміння важливі не тільки для України. Вони важливі для всього світу. З 2017 року документи Національного архівного фонду, які стосуються аварії на Чорнобильській АЕС, включені до міжнародного реєстру програми ЮНЕСКО «Памʼять світу».
Водночас, як розповідає дослідник Чорнобильської катастрофи Олег Бажан, основний масив архівних документів про аварію залишився у Москві – й він досі засекречений.
До дня пам'яті трагедії на Чорнобильській АЕС Український інститут національної пам'яті разом із партнерами презентували відеопроєкт, який у трьох роликах детально розглядає обставини та наслідки однієї з найбільших техногенних катастроф в історії людства:
Зараз держава, яка ховає за сімома замками архівні документи та боїться історичної правди, окупувала Запорізьку атомну електростанцію – найбільшу в Європі та своїми діями погрожує новою ядерною катастрофою.
Роковини Чорнобиля – нагода привернути увагу до ще однієї болючої теми. Три роки тому, з 24 лютого до 31 березня, Чорнобильська АЕС була окупована російськими військами. Відходячи з Чорнобильської зони, росіяни захопили в полон 169 нацгвардійців, які охороняли станцію на момент вторгнення, їх вивезли у бік Білорусі. Україні вдалося повернути з полону декого з них, але не всіх. Рідні чекають на їхнє повернення додому!
Поведінка росіян на окупованій ЧАЕС три роки тому шокувала невіглаством щодо того, на якому обʼєкті вони перебувають. Вона виразно засвідчила, чим урешті обертається незнання і спотворення історії.
Віддаючи шану подвигу учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС 1986 року згадуємо також захисників України та співробітникам ЧАЕС, які забезпечували її роботу в умовах російської окупації та вберегли світ від повторення ядерної трагедії у 2022 році.
За визначенням UNSCEAR і ВООЗ, аварія на ЧАЕС віднесена до аварій ядерних об’єктів найвищого рівня, яка призвела до непоправних медичних, економічних, соціальних, гуманітарних наслідків. За екологічними наслідками вона переросла у планетарну катастрофу - радіоактивним цезієм було забруднено 3/4 території Європи. За суспільно-політичним впливом ця катастрофа стала одним із потужних каталізаторів розпаду срср та краху комуністичної ідеології - страх за власне життя і майбутнє, брак інформації про заходи безпеки, кардинальна розбіжність офіційного інформаційного контенту з реальним станом речей остаточно позбавили ілюзій навіть найбільш лояльних до режиму.
Для тих, хто хоче дізнатися більше про Чорнобильську катастрофу, рекомендуємо підбірку матеріалів на сайті УІНП:
- книга «Чорнобильське досьє КҐБ» – у двох томах зібрані архівні документи, повʼязані з ЧАЕС, які охоплюють період від будівництва станції на початку 1970-х до 1991 року (обидві книги доступні в електронному варіанті – том 1 і том 2),
- інтервʼю з дослідником Олегом Бажаном про те, як радянська система намагалася приховати факти про катастрофу, якими були наслідки приховування та про уроки Чорнобиля,
- підбірка з 11 книг і фільмів про Чорнобиль.