Синьо-жовтий стяг: символ, який пройшов шлях разом з Україною

23 серпня в Україні відзначають День Державного Прапора. Щороку цього дня ми згадуємо не лише про один із державних символів, а й про непростий шлях, який синьо-жовтий стяг пройшов разом з Україною.

Синьо-жовті кольори відомі в українській символіці ще з давніх часів. Їх використовували в гербах міст і на козацьких знаменах. У ХІХ столітті вони стали символом українського національного руху, а в 1848 році синьо-жовтий стяг уперше підняли над Львівською ратушею.

Згодом цей прапор став символом боротьби за українську державність. Його підіймали навіть тоді, коли за це загрожували табори та переслідування. У 1966 році Георгій Москаленко та Віктор Кукса вивісили синьо-жовтий прапор над київським інститутом. У 1973 році українські прапори з’явилися в Чорткові, а наприкінці 1980-х синьо-жовтий стяг знову почав повертатися на вулиці українських міст.

4 вересня 1991 року Державний Прапор України замайорів над Верховною Радою України, а 28 січня 1992 року синьо-жовтий стяг був офіційно затверджений Державним Прапором України.

Відтоді український прапор побував на Евересті та в Антарктиді, літав у космос, був на Майдані під час Революції Гідності, залишався з екіпажем «Черкас» у Криму. І сьогодні він поруч із нашими військовими.

А з 2022 року ми особливо гостро відчуваємо значення синьо-жовтого стяга.

Росія намагалася зірвати українські прапори з будівель, знищити наші символи на окупованих територіях, змусити людей забути Україну. Але минули роки повномасштабної війни — і синьо-жовтий прапор досі майорить.

Він повертається разом із нашими військовими у звільнені міста. Його бережуть на передовій. Його чекають там, де український прапор поки що не може бути піднятий.

Сьогодні український прапор підняли й над Голосіївською районною в місті Києві державною адміністрацією. Працівники адміністрації разом розгорнули великий синьо-жовтий стяг біля будівлі.

Колись за цей прапор карали. Сьогодні ми можемо підняти його відкрито. І поки він майорить — ми пам’ятаємо, скільки боротьби, мужності й людських життів стоїть за ним.

З Днем Державного Прапора України!