Вибір оптимальної форми співпраці між роботодавцем і працівником

Під час оформлення працівників роботодавці можуть обирати між двома формами співпраці — укладенням трудового договору або договору цивільно-правового характеру. Обидва варіанти мають юридичну силу, але відрізняються за своїм змістом, правовими наслідками, порядком оподаткування та обсягом соціальних гарантій.

Податкова служба зазначає, що правильний вибір форми співпраці між суб’єктами господарювання та фізичними особами напряму впливає на обсяг податкових зобов’язань та дотримання вимог трудового законодавства.

Трудовий договір – передбачає офіційне оформлення трудових відносин, сплату єдиного внеску, податку на доходи фізичних осіб (ПДФО) та військового збору із заробітної плати. Роботодавець несе відповідальність за нарахування та сплату цих податків і внесків.

Цивільно-правовий договір – укладається для виконання конкретної роботи або надання послуги. У такому випадку оплата здійснюється у формі винагороди, а обов’язок сплати податків (ПДФО та військового збору) покладається на замовника або виконавця – залежно від умов договору.

При цьому, цивільно-правовий договір не передбачає соціальних гарантій (відпусток, лікарняних тощо).