30 років Конституції України: як народжувався Основний закон незалежної держави
28 червня Україна відзначає 30-ту річницю Конституції України — документа, який став основою сучасної держави та остаточно закріпив її незалежність, демократичний курс і права громадян.
Для українців Конституція — це значно більше, ніж юридичний текст. Це символ державності, боротьби за свободу та права людини, який формувався століттями. Історія українського конституціоналізму почалася задовго до 1996 року — ще за часів Київської Русі.
Першою відомою кодифікацією права на українських землях стала «Руська Правда» Ярослава Мудрого, створена у ХІ столітті. Вона регулювала питання судочинства, захисту власності та відповідальності за злочини й стала важливим кроком до формування правової системи держави. Згодом розвиток правової думки продовжили Литовські статути та акти козацької доби.
Особливе місце в історії української державності посідає Конституція Пилипа Орлика 1710 року. Документ, укладений між гетьманом, козацькою старшиною та Військом Запорозьким, вважають однією з перших європейських конституцій у сучасному розумінні. У ньому йшлося про розподіл влади, права суспільства та принципи самостійного державного устрою України.
Українська конституційна традиція продовжувала розвиватися й у ХХ столітті. Під час Української революції 1917–1921 років були створені перші проєкти Конституції Української Народної Республіки, які закладали принципи суверенної демократичної держави. Попри втрату незалежності, сама ідея української державності та права народу на самовизначення не зникла.
Новий етап конституційного процесу розпочався наприкінці ХХ століття разом із відновленням незалежності України. Після ухвалення Декларації про державний суверенітет у 1990 році та Акта проголошення незалежності у 1991-му постала необхідність створення нового Основного закону для незалежної держави. Робота над Конституцією тривала кілька років і супроводжувалася гострими політичними дискусіями.
Одним із найскладніших етапів стало літо 1996 року. Напередодні ухвалення Конституції між політичними силами точилися суперечки щодо державної символіки, статусу Криму, мовного питання та розподілу повноважень між гілками влади. У ніч із 27 на 28 червня депутати працювали без перерви майже 24 години, щоб дійти компромісу та ухвалити історичне рішення.
О 9:20 ранку 28 червня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Конституцію незалежної України. Документ закріпив суверенітет і територіальну цілісність держави, визначив права та свободи громадян, а також проголосив людину, її життя, честь, гідність і безпеку найвищою соціальною цінністю. Одним із ключових положень стала 5 стаття Конституції: носієм суверенітету і єдиним джерелом влади в Україні є народ.
Сьогодні, через 30 років після ухвалення Конституції, українці знову щодня доводять усьому світу відданість принципам свободи, демократії та незалежності. У час повномасштабної війни Конституція залишається не лише правовим фундаментом держави, а й символом незламності українського народу та його права самостійно визначати власне майбутнє.