День пам’ять жертв геноциду кримськотатарського народу

18 травня 1944 року на підставі рішень Державного комітету оборони СРСР кримськотатарський народ був підданий тотальній депортації зі своєї історичної батьківщини – Криму у відділені райони Узбекистану, Казахстану та Російської Федерації.

Виселення близько 200000 кримських татар проводилось військами НКВС СРСР в формі спеціальної каральної операції, з озброєним оточенням населених пунктів, насильницьким вигнанням родин кримських татар з будинків, тривалим утриманням людей на площах населених пунктів або територіях кладовищ, завантаженням і перевезенням у переповнених вагонах для худоби, конфіскацією всього рухомого і нерухомого майна.

У місцях спецпоселень кримських татар використовували на важких виснажливих роботах, включаючи шахти, лісоповали, будівництво іригаційних каналів. 

За різними оцінками лише у перші роки вигнання внаслідок голоду, масових захворювань, знущань і каторжних робіт в місцях спецпоселень померло більше 46% кримських татар.

Період насильницького утримання кримських татар у місцях вигнання і заборони їм повертатися і проживати у своїй Батьківщині, у Криму, тривав до листопада 1989 року.

Постановою Верховної Ради України від 12.11.2015 року № 792-УIII, визнано депортацію кримських татар з Криму у 1944 році геноцидом кримськотатарського народу.