Зупинити туберкульоз!

Виявлення є складовою частиною протитуберкульозних заходів, направлених, перш за все, на діагностику заразних епідемічно-небезпечних хворих на туберкульоз.

Нестабільна епідемічна ситуація в країні та м. Києві потребує систематичного перегляду форм і методів профілактики і виявлення туберкульозу серед населення з метою зниження інфікованості, захворюваності та зменшення резервуарів туберкульозної інфекції.

Високий рівень захворюваності на туберкульоз та поширення мультирезистентного туберкульозу спричинені багатьма причинами, зокрема:

–     недостатнім впровадженням комплексу заходів з профілактики туберкульозу;

–     несвоєчасним виявленням хворих на відкриті форми туберкульозу;

–   низьким рівнем ефективності лікування серед вперше виявлених хворих на туберкульоз з позитивним мазком (66,6%), хворих на мультирезистентний туберкульоз (46%);

–    великою перервою в лікуванні хворих на чутливий (9,4%) та хіміорезистентний туберкульоз (14,7%);

–   наявністю умов, що призводять до поширення туберкульозу серед ув’язнених;

– недостатнім рівнем обізнаності різних верств населення з питань, пов’язаних з профілактикою та протидією захворюванню на туберкульоз.

Ускладнюється ситуація щодо туберкульозу і посиленням внутрішніх міграційних процесів населення з Донецької та Луганської областей.

Поточний показник поширеності туберкульозу майже у три рази перевищує показник цільових завдань, визначених глобальним планом дій “Зупинити туберкульоз”.

У 2014 році Україна вперше ввійшла до п’ятірки країн світу з найвищим показником мультирезистентного туберкульозу.

По місту Києву у 2017 році захворюваність на бактеріологічно підтверджений туберкульоз знизилась лише на 2,3%, по Голосіївському району – на 13,1%.

Померло від туберкульозу в районі 2 хворих (0,8%).

 Розпорядженням кабінету міністрів України від 27.12.2017р. № 1011-р схвалено концепцію загальнодержавної цільової соціальної програми протидії захворюванню на туберкульоз на 2018 – 2021 роки (далі Програма).

Метою Програми є стабілізація рівня захворюваності, зменшення рівня смертності та підвищення ефективності  лікування хворих на чутливий туберкульоз, хіміорезистентний туберкульоз, ко-інфекцію – туберкульоз та ВІЛ-інфекцію/СНІД.

Розв’язати проблему можливо шляхом виконання ряду завдань, в т.ч.:

-    удосконалення системи охорони здоров’я в галузі протидії захворюванню на туберкульоз, у тому числі хіміорезистентного;

-    всебічне охоплення високоякісними безоплатними послугами з медичного обслуговування населення щодо профілактики, діагностики, лікування та соціального супроводу для загального населення та хворих на туберкульоз з дотриманням принципів соціальної справедливості;

-    комплексне лікування і профілактика туберкульозу;

-    забезпечення отримання профілактичної протитуберкульозної терапії особам, які потребують її;

-    забезпечення вакцинацією проти туберкульозу новонароджених;

-    розбудова єдиної системи моніторингу та оцінки ефективності заходів, спрямованих на протидію туберкульозу з метою вдосконалення процесу стратегічного планування, виконання державної та регіональних програм протидії туберкульозу.

 Виконання Програми дасть змогу досягти:

-  до 2035 року зменшити на 95% смертність від туберкульозу порівняно з 2015 роком, досягти рівня захворюваності менше 10 на 10 тис. населення та нульового рівня страждань від туберкульозу;

-  до 2050 року досягти нульового рівня смертності від туберкульозу, нульового рівня захворюваності на туберкульоз та нульового рівня страждань від туберкульозу.

Кінцева ціль – зупинити глобальну епідемію туберкульозу та домогтися того, щоб кожна із сімей, хворих на туберкульоз, не зазнавала катастрофічних витрат, пов’язаних з цієї хворобою.

З приводу запобігання захворюванню на туберкульоз населенню необхідно знати, що заразитися туберкульозом людина може від хворих людей і тварин. Проте основним джерелом збудників (мікобактерій) є люди, хворі на заразні форми туберкульозу з локалізацією процесу в легенях.

Особливістю хворого на туберкульоз легень є можливість виділення мікобактерій впродовж тривалого часу (роками).

 Важливе епідеміологічне значення має вживання в їжу сирого молока, масла, вершків, сиру від хворих на туберкульоз корів.

Основний механізм передачі – повітряно-краплинний, коли зараження відбувається при вдиханні повітря, забрудненого краплинками або частинками висохлого слизу, мокротиння хворих після їх кашлю, чхання, розмови.

У зовнішньому середовищі збудники у сухому мокротинні зберігаються місяцями. При утворенні пилу мікроби разом з ним потрапляють до організму людини.

Мікобактерії стійкі до кислот, лугів, ряду дезінфікуючих засобів, підвищеної температури (80 С – 20 хвилин). Згубним для них є сонячна радіація, кип’ятіння, сухий жар.

Особливість туберкульозу – це майже безсимптомний початок захворювання ( наявність кашлю не обов’язкова), незначне, непомітне для хворого підвищення температури тіла, слабкість, втрата апетиту і маси тіла, яку зазвичай пов’язують з авітамінозом, втомою і т.д., внаслідок чого хворі своєчасно не звертаються по медичну допомогу.

Ослаблення імунної системи сприяє виникненню туберкульозу у людини, враховуючи, що інфікованим мікобактеріями є майже усе населення (можна виявити за допомогою туберкулінодіагностики). На захворюваність туберкульозом впливає також спосіб життя, повноцінне харчування, стресові ситуації на роботі і вдома, шкідливі звички, дотримання правил особистої гігієни.

Одна людина, хвора на заразну форму туберкульозу, за один рік може заразити до 10 оточуючих її людей. Тому хворі на цю форму туберкульозу підлягають обов’язковій госпіталізації в туб стаціонари за Законами України «Про санітарне і епідеміологічне благополуччя населення» (ст. 26,30) та «Про боротьбу із захворюванням на туберкульоз» (ст. 12).

Хворий на туберкульоз повинен дотримуватися призначеного лікарем лікування, дотримуватись схеми лікування, а також правил гігієни: кашляти, прикриваючи рот носовичком, який потрібно часто дезінфікувати, мати при собі плювальницю з дезінфікуючим розчином для своєчасного діагностування туберкульозу населення, з 15-річного віку, повинно згідно з наказом МОЗ України, узгодженого з міністерством юстиції № 254 від 17.05.2008 року обстежуватись флюорографічним методом, яке є безкоштовним, не рідше 1 разу на 2 роки, а обов’язкові контингенти, які обслуговують населення, та особи, що належать до групи ризику по туберкульозу – щорічно.

Дітям, з 4 до 15 років, щорічно проводять туберкулінодіагностику і по динаміці реакції на пробу Манту лікарем-фтизіатром вирішується питання необхідності додаткових обстежень. Діагноз туберкульозу встановлює лише лікар-фтизіатр.

Важливо своєчасно прищепити дітей проти туберкульозу, коли вони ще не інфіковані мікобактеріями. За календарем щеплень, що затверджений наказом МОЗ України № 595 від 16.09.2011 року вакцинація проти туберкульозу проводиться дітям в пологовому будинку на 3-й – 5-й день після народження, ревакцинація – у 7 років.

Які найпоширеніші симптоми пов’язані з цим захворюванням?

1. Кашель, що триває більше ніж 2-3 тижні;
2. Підвищення температури тіла протягом семи днів і більше;
3. Задишка;
4. Біль у грудній клітині;
5. Втрата апетиту; постійна втомленість;
6. Безпричинна втрата ваги;
7. Підвищене потовиділення, особливо вночі;
8. Домішки крові у мокроті при кашлі (кровохаркання).

Що робити, якщо Ви або Ваші рідні помітили подібні симптоми?

Необхідно якомога швидше звернутися до лікаря!

Не намагайтеся займатися самолікуванням, воно не буде ефективним!

Не втрачайте дорогоцінний час!

Ознайомившись з цим матеріалом, будьте свідомими.

Бережіть своє здоров’я і здоров’я близьких вам людей. Кидайте згубні звички і дотримуйтесь здорового способу життя!

Джерело: ВП Голосіївський МВ(ф) ЛД «МЛЦ МОЗУ» - О.Л.Громашевська