Сказ: ситуація та профілактика
За даними ВООЗ і МЕБ сказ входить в першу п’ятірку найбільш небезпечних зооантропонозів, що завдають найбільших соціальних і економічних збитків. На сьогодні сказ реєструється в понад 100 країнах світу, де щорічно до 15 млн. людей зазнають різних ушкоджень і одержують направлення на лікування за підозрою в інфікуванні сказом. Лише 4,4 млн. отримують лікування. За відсутності вчасного лікування, щорічно на планеті від цієї хвороби гине до 5,5 млн. людей та більше 1 млн. тварин. Україна посідає 3 місце в Європі з поширення сказу серед диких та домашніх тварин після РФ і Білорусії.
В Україні епізоотія сказу триває біля 60 років. Захворювання має тенденцію до подальшого поширення. Сьогодні існує реальна загроза повернення міського сказу (котів, собак).
Епізоотична ситуація зі сказу залишається неблагополучною. У 2020р. в Київській області зареєстровано 55 хворих тварин (26 котів, 23 собаки, 6 лисиць) у 44 населених пунктах 6 районів.
В столиці минулого року зареєстровано 2 осередка сказу серед тварин у Печерському (безпритульна кішка) та Солом’янському (куниця) районах (в 2021р. було 7 осередків).
Епідемічна ситуація зі сказу в Україні за останні 40 років залишається нестійкою – реєструються поодинокі випадки захворювання, але зафіксована тенденція до зростання.
В Україні у 2022р. зареєстровано 2 випадки захворювання на сказ людей. Випадків захворювання на сказ людей у м. Києві не зареєстровано. Проте в столиці по медичну допомогу звернулось постраждалих від укусів: тваринами з лабораторно підтвердженим діагнозом сказу – 13 осіб (у 2021р. – 32 особи), дикими м’ясоїдними та кажанами – 20 осіб (у 2021р. – 32 особи), безпритульними тваринами – 1402 особи (у 2021р. – 1723 особи), домашніми тваринами – 1442 особи (у 2021р. – 1510 осіб).
Основна кількість постраждалих своєчасно звернулась за медичною допомогою (94,4%).
Антирабічні щеплення призначені453 пацієнтам (14,9%).
Своєчасне і в повному обсязі надання медичної допомоги дозволило запобігти захворюванню людей на сказ.
У зв’язку з викладеним слід ще раз нагадати про те, звідки чатує небезпека.
У природі сказ поширюють лисиці, вовки, єнотовидні собаки, бродячі тварини. Захворівші дикі тварини перестають боятися людей, забігають у населені пункти, нападають на людей або тварин.
Людина заражається під час укусу або коли слина потрапляє на слизові оболонки чи пошкоджену шкіру, через подряпини.
Інкубаційний період при сказі у людини триває від 7 днів до року, найчастіше він становить 77-90 днів. Тривалість його залежить від локалізації і тяжкості укусу, виду тварини, яка вкусила.
Потрапивши в організм людини, вірус сказу поширюється по волокнах нервових клітин до головного і спинного мозку, приводячи до грубих органічних і функціональних порушень роботи ЦНС.
Характеризується захворювання розвитком судомного й галюцинаторного синдромів, паралічами і смертю.
У разі укусу (ослинення) твариною проводиться комплекс заходів, спрямованих на запобігання захворюванню сказом: рана промивається 20% мильним розчином, не зупиняючи кровотечу, обробляється антисептиками, накладається асептична пов’язка, після чого слід негайно звернутися в травматологічний пункт (хірургічний кабінет) для вирішення питання призначення у найкоротші терміни курсу антирабічних щеплень.
У Голосіївському районі антирабічну допомогу надають у травмпункті КНП «КДЦ» ( пр-т Голосіївський, 59-а, тел. 257-32-69).
Боротьба зі сказом залишається однією з найскладніших проблем. Головним у боротьбі з цією хворобою є проведення профілактичних заходів:
1. з боку населення:
- виконувати правила утримання домашніх тварин (щеплення проти сказу, вигул на повідку тощо);
- уникати контакту з тваринами та умов, що сприяють нападу їх;
- запобігати підтриманню популяції безпритульних тварин.
2. з боку адміністративно-господарських служб, органів державної ветеринарної медицини щодо впорядкування утримання свійських тварин, своєчасної вакцинації тварин, боротьби з безпритульними тваринами, регуляції чисельності популяції диких м’ясоїдних тварин у природних умовах, широку інформацію населення.