27 січня - Міжнародний день пам’яті жертв Голокосту

Голокостом називають переслідування та винищення євреїв у 1933-1945 роках у Німеччині, країнах, що були її союзниками, та на захоплених територіях.

В широкому розумінні Голокост – це також геноцид циган, масові вбивства поляків, радянських військовополонених та душевнохворих. Усього нацистами було страчено 11 мільйонів людей.

Жертв Голокосту пригадують щороку 27 січня. Цю дату визначила Генеральна асамблея ООН. Саме 27 січня 1945 року бійці 1-го Українського фронту за підтримки 4-го Українського фронту звільнили комплекс німецьких концентраційних таборів Аушвіц-Біркенау поблизу міста Освенцим.

Для українців жахливим символом Голокосту став Бабин Яр — місце розстрілу понад 150 тисяч євреїв та представників різних національностей. Існував Дробицький Яр у Харкові, а також багато інших місць, де нацистські нелюди масово вбивали євреїв.

До початку Другої світової війни у Європі жили 9 мільйонів євреїв. У 1950 році їх залишилося 3,5 мільйони. У Польщі, країнах Балтії та у Німеччині за роки Голокосту було вбито до 90% євреїв.

Пам’ять про невинно убієнних за ознаками національної, етнічної, расової, культурної, релігійної приналежності демонструє рішучість міжнародної спільноти ніколи більше не допустити повторення страшних злочинів, спричинених ксенофобією, расизмом, тоталітарними ідеологіями.

У єдності з вільним світом Україна стоятиме на сторожі гуманізму, свободи та демократії.