Повноваження нотаріусів щодо державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб – підприємців

Безперечно, нотаріуси дуже вдячні за довіру, яку їм висловила держава, та з позитивом і готовністю до виконання сприймають ті повноваження, що надані їм за законом «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань».

Філософія цих змін прогресивна:

- надати широкому колу осіб доступ до реєстру, як користувачів, так і реєстраторів;

- спростити документообіг запровадивши електронний, уніфікувавши вимоги до документів, що подаються;

- зробити результат адміністративної послуги публічним.

Так, розгалужена кількість офісів приватних нотаріусів по всій країні може вирішити багато проблем з чергами в державній реєстраційній службі і, таким чином, сприяє боротьбі з корупцією. Запровадження екстериторіальності надає особам право вибору реєстратора, що знижує навантаження на державного реєстратора і відповідно зменшує бюджетні витрати. А можливість самостійно отримати будь-яким державним органом, судами, органами Національної поліції, прокуратури, органами Служби Безпеки України, органами місцевого самоврядування, банками, суб’єктами приватного права електронні документи – полегшує діяльність будь-якої особи.

Доступ нотаріусів до Державного реєстру юридичних та фізичних осіб – підприємців значно спростив роботу нотаріуса з такими особами, тому що шляхом використання безпосереднього доступу до реєстру нотаріус може перевірити повноваження представника та обсяг його повноважень, перевірити правоздатність юридичної особи, стан її реєстрації, подивитись установчі документи. Така методика роботи дозволяє нотаріусу зменшити навантаження на власний архів.

Електронний документообіг – це не тільки зменшення кількості паперу, що використовується в країні. Це мотивація розвитку та розширення довіри. Довіри держави до її громадян, громадян до держави. Це безумовно ще один крок до підвищення рівня правосвідомості та розвитку правової держави.

Сам Закон «Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань» сформульований дуже вдало. Важливим є те, що самим законом прописаний перелік (ст.17-24) та вимоги (ст.15) до документів, що подаються для реєстрації, а також порядок проведення державної реєстрації (ст.25), підстави зупинення (ст.27) та відмови (ст.28) у державній реєстрації, розмежовані повноваження суб’єктів державної реєстрації.

Нотаріуси мають право реєструвати фізичних осіб-підприємців та юридичних осіб-підприємців, за виключенням: реєстрації політичних партій, всеукраїнських професійних спілок, їх об’єднань, всеукраїнських об’єднань організацій роботодавців, відокремлених підрозділів іноземних неурядових організацій, представництв, філій іноземних благодійних організацій, постійно діючих третейських судів, засновниками яких є всеукраїнські громадські організації, всеукраїнських творчих спілок та їхньої символіки; реєстрації обласних, регіональних і республіканських професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, обласних, республіканських Автономної Республіки Крим, Київської та Севастопольської міських організацій роботодавців та їх об’єднань, постійно діючих третейських судів; реєстрації громадських об’єднань, їхніх відокремлених підрозділів, громадських об’єднань, що не мають статусу юридичної особи, місцевих та первинних професійних спілок, їх організацій та об’єднань, структурних утворень політичних партій, регіональних (місцевих) творчих спілок, територіальних осередків всеукраїнських творчих спілок, місцевих організацій роботодавців та їх об’єднань, підтвердження всеукраїнського статусу громадського об’єднання.

Доречним та важливим є встановлення в законі інформаційної взаємодії між ЄДР та інформаційними системами державних органів, а також встановлення поняття принципу мовчазної згоди у сфері державної реєстрації, яка надає право реєстратору на проведення державної реєстрації без одержання від державних органів документів та відомостей, якщо такі державні органи не направили в установлений законом строк державному реєстратору такі документи та відомості. Таким чином, особа перестає залежати від некомпетентності, некмітливості та іноді корупційного зловживання певних посадовців.

На сьогоднішній день нотаріуси є професіоналами в різних сферах юридичної діяльності. Зокрема, нотаріуси обізнані щодо цивільного законодавства (яке включає в себе весь спектр нормативних актів, пов’язаних із спадковим, зобов’язальним правом, всіма видами забезпечення зобов’язань, інститутом представництва,  таке інше), щодо податкового законодавства (декларування та оподаткування доходів фізичних осіб), щодо законодавства, пов’язаного з фінансовим моніторингом, з вимогами НБУ щодо проведення розрахунків, відкриття рахунків, з вимогами Закону України «Про санкції», тощо.  Нотаріуси завжди реєстрували обтяження, іпотеки, правочини, з 2013 року - права власності на нерухоме майно в результаті вчинення нотаріальних дій.

З 01 січня 2016 року на нотаріусів поклали нові повноваження щодо реєстрації прав на нерухомість, яка не пов’язана із вчиненням нотаріальних дій та, так званою, «реєстрацією бізнесу». Ці функції нові для нотаріусів і вимагають ще більш ширшого об’єму знань. Всі ми обізнані щодо недосконалості нашого законодавства, його протиріччя із дійсністю, з технічними можливостями реєстрів. Але існує ще одна болісна для юристів реальність  - врегулювання проблемних питань листами, усними роз’ясненнями, тощо.

Для здійснення нових функцій якісно, нотаріусам потрібно розібратися та опанувати весь цей загал вимог та положень. При цьому, продовжуючи здійснювати свої основні завдання та повноваження.

Нотаріуси в своїй безпосередній діяльності: дуже вибагливо, уважно ставляться до поданих документів, проводячи їх юридичний аналіз; виявляють дійсні наміри сторін; встановлюють їх дієздатність та правоздатність. В своїй роботі нотаріуси іноді керуються не тільки юридичними вимогами, а і «юридичною» інтуїцією. Нотаріуси звикли вимагати додатково інформацію,  документи для повного переконання у певних намірах та діях осіб, для отримання більш повної та актуальної інформації щодо об’єктів правочинів.

Реєстраційна ж діяльність побудована за іншими принципами, до яких нотаріусам складно пристосуватися.

Наприклад:

- при здійсненні нотаріальній діяльності – нотаріус не приймає документи, видані фізичними особами, якщо їх підпис не засвідчений в установленому законом порядку. При реєстрації юридичних осіб – засвідчення справжності підписів фізичних осіб засновників – не вимагається. Таким чином, встановити дійсний намір фізичної особи для проведення будь якої реєстрації, перереєстрації, внесення змін щодо керівника юридичної особи – не можливо.

- Відповідно до Закону «Про нотаріат» постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії виноситься протягом 3 днів, а рішення про реєстрацію або відмову у реєстрації юридичної та фізичної особи-підприємця – ми маємо прийняти за 24 години (з яких робочих тільки 8 за трудовим законодавством). Невже реєстраційна діяльність не вимагає такої уваги, як нотаріальна?

Недоліком цього закону нотаріуси вважають підвищену порівняно з іншими суб’єктами відповідальність нотаріусів за порушення порядку реєстрації.

Нотаріуси готові виконувати покладені на них державою функції та виконувати свої повноваження щодо прийому документів, поданих щодо державної реєстрації, проведення державної реєстрації та інших реєстраційних дій, надання відомостей з ЄДР, ведення реєстраційних справ та своєчасної (ст.29) їх передачі до виконавчим органам міст обласного/республіканського значення, районним державним адміністраціям за місцезнаходженням юридичної особи.

 

 

Головний спеціаліст

Голосіївського РУЮ                                                                  Самойленко Ю.П.

 

 

Перейти до спискуВерсiя для друку