Холера є гострою діарейний інфекцією, що викликається при попаданні в організм їжі або води, зараженої бактерією Vibrio cholerae. Холера залишається глобальною загрозою для суспільної охорони здоров'я і одним з основних показників відсутності соціального розвитку. За оцінками дослідників, у всьому світі щорічно відбувається від 1,3 до 4,0 мільйонів випадків захворювання на холеру і 21 000-143 000 випадків смерті від холери1.
Симптоми
Холера - надзвичайно небезпечна хвороба, яка може викликати важку гостру водянисту діарею. Між потраплянням в організм заражених харчових продуктів або води і появою симптомів у хворого проходить від 12 годин до 5 днів2. Холера вражає як дітей, так і дорослих і при відсутності лікування може за кілька годин приводити до смерті.
У більшості людей, інфікованих бактерією V. cholerae, не розвивається жодних симптомів, хоча протягом 1-10 днів після інфікування в їх фекаліях присутні бактерії, які, вступаючи назад в навколишнє середовище, потенційно можуть інфікувати інших людей.
Серед людей, у яких розвиваються симптоми, в більшості випадків хвороба протікає з легкими і помірними симптомами, в той час як у меншості хворих розвивається гостра водяниста діарея з важким ступенем зневоднення. При відсутності лікування це може призводити до смерті.
Історія
У XIX столітті холера поширилася по всьому світу зі свого первісного резервуара в дельті річки Ганг в Індії. Надалі відбулося шість пандемій, які забрали життя мільйонів людей на всіх континентах. Поточна (сьома) пандемія почалася в 1961 році в Південній Азії, в 1971 році поширилася на Африку, а в 1991 році - на Америку. В даний час холера є ендемічною хворобою в багатьох країнах.
Епідеміологія, фактори ризику і тягар хвороби
Передача холери може носити ендемічний або епідемічний характер. Ендемічний по холері район - це район, де підтверджені випадки холери виявлялися протягом трьох з п'яти останніх років і є фактичні дані, що підтверджують місцеву передачу хвороби (тобто, випадки не завезені звідки-небудь ззовні). Спалах / епідемія холери визначається як поява не менше 1 підтвердженого випадку холери з фактичним підтвердженням місцевої передачі в районі, де холера зазвичай відсутня.
Передача холери тісно пов'язана з відсутністю належного доступу до чистої води і засобів санітарії. До типових районам підвищеного ризику відносяться примикають до міських кварталів нетрі, де відсутня основна інфраструктура, а також табору для внутрішньо переміщених осіб або біженців, де не задовольняються мінімальні потреби в чистій воді і засобах санітарії.
Наслідки гуманітарних криз, такі як руйнування систем водопостачання та санітарії або переміщення населення в переповнені і неналежним чином обладнані табори, можуть підвищувати ризик передачі холери при наявності або впровадженні бактерій. Трупи людей, неінфікованих холерою, ніколи не були причиною епідемій.
Число випадків захворювання на холеру, повідомлення про які надходили в ВООЗ за останні кілька років, залишається як і раніше високим. У 2015 році повідомлялося про 172 454 випадках в 42 країнах, 1304 з яких закінчилися смертельним ісходом4. Розбіжності між цими чисельними даними і оцінюваним тягарем хвороби пояснюються тим фактом, що більшість випадків захворювання не реєструються через обмежені можливості систем епіднагляду та з-за побоювань, пов'язаних з негативними наслідками для торгівлі і туризму.
Профілактика та боротьба
Вирішальну роль в профілактиці холери, боротьбі з нею та зниженні смертності від це хвороби відіграє багатосторонній підхід. У ньому використовується поєднання таких заходів, як епіднагляд, заходи щодо поліпшення водопостачання, санітарії та гігієни, мобілізація громадськості, лікування і оральні вакцини проти холери.
Заходи в галузі водопостачання та санітарії
У довгостроковій перспективі рішення проблеми по встановленню контролю над холерою (що може бути застосовано до всіх хвороб, що передаються фекально-оральним шляхом) полягає в економічному розвитку та забезпеченні загального доступу до безпечної питної води та належної санітарії. Ці заходи сприяють профілактиці як епідемічної, так і ендемічною холери.
Дії щодо умов навколишнього середовища включають в себе наступне:

• розгортання водопровідних систем, які передбачають обробку води (хлорування);
• заходи на рівні окремих домогосподарств (фільтрація води, хімічна або сонячна дезінфекція води, ємності для безпечного зберігання води);
• спорудження систем безпечного видалення стічних вод, в тому числі вбиралень.

Багато з цих заходів потребують значних довгострокових інвестицій і безперервного технічного обслуговування, що ускладнює їх фінансування та забезпечення з боку найменш розвинених країн, де такі заходи особливо необхідні.