Головна  →  Правові новини  →  26 грудня 2016

Якщо малолітня дитина виросла, після рішення ЄСПЛ суди повинні враховувати її думку при відібранні

 
ВСУ розглянув заяву, подану на підставі пункту 3 частини першої статті 355 ЦПК
 
Якщо позов був заявлений батьком на підставі статті 163 СК, згідно з якою батьки мають переважне право на проживання разом з ними малолітньої дитини та право вимагати відібрання малолітньої дитини від будь-якої особи, що утримує його у себе не на підставі закону або рішення суду, але в процесі вирішення спору, в тому числі розгляду справи в ЄСПЛ, дитина досягла 14 років, ВСУ направити спір на нове расссмотрение, оскільки дитина може висловити свою думку.
 
До такого висновку дійшов Суд у постанові від 26 листопада 2016 року по справі № 6-51цс16 за позовом батька до матері його померлої дружини про відібрання своєї малолітньої дочки та відшкодування моральної шкоди; за зустрічним позовом про відшкодування моральної шкоди. Рішення ЄСПЛ у справі «Мамчур проти України» придбало стутс остаточного 16 жовтня 2015 року. Рішенням встановлено порушення статті 8 Конвенції про захист прав людини, враховуючи неприйняття органами влади суттєвих заходів для забезпечення заявнику доступу до його дитині і забезпечення можливості взяти участь у його вихованні.
 
Статтею 6 СК встановлено, що малолітньою вважається дитина до 14 років.
 
В день надходження справи до Верховного Суду України (4 травня 2016) і на час прийняття зазначеної постанови (28 листопада 2016), дитина досягла 14 років.
 
Пункт 1 статті 9 Конвенції про права дитини гарантує, що дитина не розлучається зі своїми батьками всупереч їх бажанню; під час будь-якого розгляду всім зацікавленим сторонам надається можливість брати участь у розгляді та викладати свою точку зору.
 
Відповідно до положень статті 12 Конвенції держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати свої власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, причому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з віком і зрілістю. З цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою в ході будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що його стосується, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.
 
Стаття 6 Європейської конвенції про здійснення прав дітей зобов'язує суд надати можливість дитині висловити свою думку при вирішенні питань, що стосуються його, та приділяти цьому думку належну увагу.
 
Згідно з положеннями частини другої і третьої статті 160 СК місце проживання дитини, яка досягла 10 років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини, а якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла 14 років, визначається нею самою.
 
Про необхідність заслуховування думки дітей, які досягли визначеного віку, та його врахування при вирішенні спорів про відібрання дітей зазначено, зокрема, у рішенні ЄСПЛ від 18 грудня 2008 року «Савини проти України». Роз'яснено, що суд також зазначає, що на жодному етапі провадження у справі судді не заслухали дітей (включаючи дитину, якому в грудні 2004 року, коли відбувався розгляд справи в суді першої інстанції, було 13 років).
 
ВСУ дійшов висновку, що судам необхідно вирішити цей спір з дотриманням норм міжнародного і національного права; всебічно і повно досліджувати обставини справи в даний час і, прийнявши до уваги фактичний, емоційний, психологічний, матеріальний, вікової та медичний фактори, пропорційно і обґрунтовано оцінити відповідні інтереси та права кожної людини - як батька, так і дитини з урахуванням думки останнього, прийнявши рішення з дотриманням інтересів всіх учасників, насамперед дитини.
Перейти до спискуВерсiя для друку

 

Новини Центру надання адмін. послуг