Головна  →  Українській революції 1917-1921 років - 100 років

Українським інститутом національної пам'яті розроблена концепція Всеукраїнського науково-просвітницького, історико-краєзнавчого проекту "Місця пам'яті Української революції 1917 – 1921 років".

Мета проекту: Відновлення і збереження національної пам'яті про події Української революції 1917 – 1921 років, її учасників в усіх населених пунктах України. 

З подіями Української революції 1917 – 1921 років на території Голосіївського району міста Києва пов’язані наступні об’єкти.

  1. Комплекс Казенного винного складу № 2,Завод «Червоний гумовик», на просп. Голосіївському, 6 (1899 р.). Підприємство, до складу якого входять Брама з адміністративним корпусом Казенного винного складу № 2 та Корпус виробничий № 1, на якому працювало близько 2,6 тис. осіб, які виготовляли мінометні снаряди та гранати різних типів. Підприємство функціонувало до березня 1918. Тут під час збройного повстання 1918 р. містився штаб червоногвардійських загонів Деміївки. Нині це ПАТ «Київгума».
  2. МолитовнийбудинокБориспільського (Синагога Баришпольського) на просп. Голосіївському, 22 (1878 р.), у 1920 році у синагозі було влаштовано погром білополяками, після цього історія синагоги припинилася. Нині тут розташований Будинок дитячої та юнацькоїтворчості Голосіївського району м. Києва.
  3. Будинок житловийна вул. Володимирській, 78 (1893 р.), в якому у 1908—1909 рр. проживав політичнийдіяч С. Петлюра, містиласяредакціягазети «Слово».
  4. Будинок на вул. Антоновича, 14 (1900—1901 рр.), в якому у 1917—1919 рр. мешкав Кістяківський Б. О., правознавець, академік УАН (один з організаторів Академії наук України).
  5. Житловий будинокна вул. Антоновича, 64/16 (1910 р.), в якому проживав О. Олесь. У 1919 році О. Олесь виїхав до Будапешта як аташе з питань культури посольства Української Народної Республіки в Угорщині.
  6. Меморіальнийбудинок на вул. Жилянській, 96, (1908 р.), в якому у 1912—1940 рр. мешкав Саксаганський П. К.(Тобілевич).
  7. Будинок - дача Грушевського М. С. на вул. Китаївська, 13/7.
  8. Будинок на вул. Паньківська, 8 (1909—1910 рр.), в якому мешкали письменники, громадський діяч Вороний М. – один із засновників Української Центральної Ради та один із засновників і режисерів Національного театру.
  9. Будинок на вул. Паньківській, 9 (1900 р.), в якому мешкали у 1918—1948 рр. родина Грушевських, істориків, громадських та культурних діячів. Сьогодні в будинку – Історико-меморіальний музей МихайлаГрушевського.
  10. Будинок житловий на вул. Саксаганського, 59-б (кін. XIX — поч. XX ст.), в якому проживав філолог, історик, педагог В. Науменко. У березні 1917 року протягом двох тижнів тимчасово очолював Українську Центральну раду до повернення із заслання Михайла Грушевського. Був Міністром освіти в останньому уряді гетьмана Павла Скоропадського (листопад 1918 р.).
  11. Будинок прибутковий на вул. Саксаганського 33–35/30, у якому жив Стасюк М. М. Політичний діяч, член Центральної та Малої Ради, член першого уряду УНР
  12. Будинок житловий на вул. Саксаганського, 83 (1882, 1896 рр.), в якому містилося правління Товариства українських кооператорів «Наша кооперація», проживав М. Стасюк, кооператор і політичний діяч.
  13.  Будинок прибутковий на вул. Тарасівській, 16/1, (поч. XX ст.), в якому у 1918—1919 рр. мешкав Вернадський В. І., вчений-природознавець, основоположник гео- та біохімії, академік, перший президент УАН.
  14. Церква Живоносного Джерела Пресвятої Богородиці Свято-Покровської пустині на вул. Полковника Затєвахіна, 14 (1910–1912 рр.) була зруйнована, нині відновлена у дещо змінених формах). Автор проекту - Єрмаков Євген - київський архітектор, автор численних сакральних споруд. Під час Гетьманату у 1918 році він входив до складу технічно-будівної комісії при Міністерстві сповідань, молодший брат митрополита Михаїла (Єрмакова).
  15. Пам’ятник В. Липинськомуна вул.Фрометівській, 2, (територія МАУП). Один із організаторів Української демократично-хліборобської партії та «Українського союзу хліборобів-державників». За гетьманату — посол України в Австрії.
  16. Комплекс пам'яток на Байковому кладовищі зокрема, могили Грушевського Михайла Сергійовича, Міхновського Миколи Івановича, Осьмака Кирила Івановича, Тобілевича Панаса Карповича (Саксаганського), Сосюри Володимира Миколайовича, Франка Тараса Івановича, Заньковецької Марії Костянтинівни.

На території Голосіївського району міста Києва відбувалися події пов’язані з Українською революцією 1917 – 1921 років, а саме:

  1. У січні 1918 року на вул. Васильківській (в районі Протасового яру до вул. Паньківської, 8) відбувалися бої – Штурм Києва протягом 8 – 10 днів між більшовицькими військами під командуванням Муравйова та Полупанова з військами Центральної Ради.
  2. У листопаді 1918 року в районі Теремків (просп. Глушкова, 1) протягом шести днів відбувалися бої (окопна війна) між гетьманськими військами Скоропадського та Петлюрівцями.

Згадки про події Революції на території Голосіївського району м. Києва наведені у двох уривках книги В. Савченко. «Павло Скоропадський — останній гетьман України». – (Харків: Фоліо, 2008 (РОЗДІЛ 13. Падіння гетьманату (14 листопада — 14 грудня 1918 р.):

1.«У той же час 21—26 листопада 1918-го під Київ почали прибувати селянські ватаги — численні загони повстанців. Цілі села навколо Києва приєднувалися до повсталих. Захопивши величезні склади зі зброєю у Білій Церкві, Петлюрі вдалось озброїти селян і направити бунтівні маси під Київ. З півдня, з району Голосіївського лісу, на Київ насувалась «армія» у 500 бійців селянського отамана Зеленого, що вже контролював район Трипілля. З півночі на Київ рухалась «армія» селянських отаманів Соколовського, Мордалевича та Струка у 2 тисячі бійців, що взяли під свій контроль північні повіти Київщини. Зі сходу до Києва підходили регулярні частини полковника Болбочана, що підтримав повстання, і загони отамана Ангела.

На 27 листопада 1918-го Петлюра призначив новий генеральний наступ на Київ. Але у хід подій вирішили втрутитися німці. Для них бої під Києвом велися «занадто довго» і заважали від’їзду німецького солдатського контингенту до Німеччини. Зіткнення окремих повстанських загонів з німцями налаштували останніх проти петлюрівців.»

2.«До 16.00 стрільці захопили залізничний вокзал Києва, наблизилися до Хрещатика. Вони не зустрічали ніякого опору ворога... У той же час повстанці отамана Зеленого, що наступали від Голосієва, прорвалися у центр Києва, де в районі Бессарабки їх зупинив кулеметний вогонь гетьманців.

О 20.00 14 грудня весь Київ опинився в руках Директорії. Наступного дня відбувся парадний вхід частин Облогового корпусу до Києва. Із цього часу і до 19 грудня вся повнота влади у Києві була передана командиру Січових стрільців коменданту Києва Коновальцю та Київському Тимчасовому ревкому на чолі з Володимиром Чеховським».

Крім того, події Української Революції у своїх спогадах відобразив Костянтин Паустовський, як учасник гетьманського офіцерського корпусу.

Версiя для друку

  

 

Новини Центру надання адмін. послуг

 



Повідомлення територіальних органів міністерств та відомств

 

Підприємництво/бізнес